Роль батьків у становленні самооцінки дитини.
Розумінням слова «самооцінка» називається ставлення людини до самої себе; самооцінка починає формуватися з моменту появи людини на світ!
Як показують багато численні спостереження вже чотирирічні діти починають оцінювати не тільки себе, але і своїх товаришів. І те, як відносяться діти у колективі до дитини, також впливає на самооцінку дитини. У шість років дитина стає значно більш самостійною, незалежно від дорослого. У цей період активно розвивається самооцінка – важлива форма прояву самопізнання.
Діти, у яких занижена самооцінка, незадоволені собою. Це трапляється в сім'ях, де батьки постійно сварять дитину, або ставлять перед ним складні задачі.
Найперший фактор , який впливає на рівень самооцінки дитини є відношення рідних до самої дитини!
Розрізняють загальну та часну самооцінку:
· часною буде, наприклад, оцінка будь-яких деталей зовнішності, окремих рис характеру.
· у загальній самооцінки відображається здобрення чи не здобрення, яке переживає людина по відношенню до самого себе.
Самооцінка може бути високою, низькою, адекватною!
У дитини дошкільного віку загальна самооцінка знаходиться у процесі формування, тому діти цього віку потребують постійного здобрення. Дитина з позитивною самооцінкою готова випробувати свої сили, оскільки він вірить у себе.
Самооцінка грає важливу роль у регуляції діяльності та поведінки дитини. Якщо ви будете часто сварити малюка і він почує, що чомусь не відповідає вашим очікуванням, то в нього може виникнути низька самооцінка. Хвалити дитину потрібно тільки за те, що дитина робила все самостійно, за те, що зробила добрий вчинок і ні в якому разі не можна принижувати дитину та карати її фізично. Діти, яких будуть карати, виростуть агресивними, невпевненими в собі.
Найчастіше можна побачити дітей з високою самооцінкою в родинах, де дитина єдина, і все обертається навколо неї одної. Можна припустити, що така дитина виросте лідером, але в житті все виявляється не так. Тому що така дитина, потрапляючи в дитячий колектив отримує адекватну оцінку своїх якостей і виникає стрес.
Малюк повинен почувати, що його люблять , що він потрібний своїм батькам, що вони люблять його незалежно ні від чого. Тоді він і сам до себе буде ставитися добре. Що робити батькам, щоб самооцінка дитини була нормальною?
